Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

у суботу

  • 1 Saturday

    n
    субота
    * * *
    n

    English-Ukrainian dictionary > Saturday

  • 2 Seventh-Day

    n
    сьомий день тижня, субота (день відпочинку у євреїв, квакерів)
    * * *
    a
    який святкує суботу (замість неділі; про секти)

    English-Ukrainian dictionary > Seventh-Day

  • 3 week

    n
    1) тиждень

    in a week — через тиждень, за тиждень

    today week — рівно через тиждень; рівно тиждень тому

    week in, week out — цілими тижнями, безперервно

    he came back Saturday week — в суботу буде (був) тиждень, як він повернувся

    2) робочий тиждень, we work a 40-hour week — у нас сорокагодинний робочий тиждень

    too late a week — жарт. надто пізно

    * * *
    [wiːk]
    n

    week after week, week in week out — тиждень за тижнем, цілими тижнями; бесперервно

    week-by week — кожного тижня, щотижнево

    2) період в сім днів до або після зазначеного дня

    today week — рівно через тиждень; рівно тиждень тому

    tomorrow week — через тиждень, рахуючи від завтрашнього дня

    yesterday week — тиждень тому, рахуючи від вчорашнього дня

    4) тиждень, призначений для проведення якого-н. громадського заходу

    English-Ukrainian dictionary > week

  • 4 Saturday

    n

    English-Ukrainian dictionary > Saturday

  • 5 Seventh-Day

    a
    який святкує суботу (замість неділі; про секти)

    English-Ukrainian dictionary > Seventh-Day

  • 6 взимать

    -ся брати, -ся, збирати, -ся; (о податях и т. п.) - ви[с]правляти, -ся, стягати, -ся. [В суботу звечора виїхати-б на села податки виправляти (Васильч.)]. Взимаемый - справлюваний, збираний, стяганий, виправлюваний. Мера чего-либо взимаемая в чью пользу - мірчук. [Міряє і мірчук збирає - їдну міру зоставляє, дев'ять мір пускає (Рудан.)].
    * * *
    справля́ти, пра́вити, виправля́ти, стяга́ти, стя́гувати; ( собирать) збира́ти, брати

    Русско-украинский словарь > взимать

  • 7 девичник

    дівич-вечір, вінкоплетини, дружбини. [У суботу дівич-вечір одбули, а в неділю повінчали].
    * * *
    ді́вич-ве́чір, -чора

    Русско-украинский словарь > девичник

  • 8 день

    день (р. дня), (ум. деньок, деньочок: ув. днище), днина (ум. днинка, днинонька; почти без мн. ч.). [Не все деньок, буває і днище. Їв разів із п'ять на днину. У суботу на годинку, у неділю на всю днинку. Днинонька погожа (Крим.)]. Присутственный, неприсутственный день - урядова, неурядова днина. Белый день - білий день, (реже) старий день. [Співають, а надворі вже старий день (Свидн.)]. День наступает - дніє. День-денской - увесьденечки, день-денечки, день-денно, увесь день, цілісінький день. Днём - удень. В тот день - того дня. На тех днях - тими днями. [Сталося тими днями]. На днях - цими днями. На следующий день - навзавтра, другого дня. [Навзавтра, як розвидніло, пішов до моря]. Третьего дня - позавчора, завчора, передучора. В один из дней - одного дня. [Сидів я, одного літнього дня, в своїй кімнатці (Крим.)]. В день, в течение дня - денно, за день. [Яка яма давала дві, а яка й по п'ять бочок денно (Франко)]. В продолжение целого дня - через цілісінький день, протягом цілої днини. [Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить (Квітка)]. День идёт за днём - день по дню минає. В течение одного и того же дня - тієї самої днини, обидень, обиденкою, обіддень. [Я обиденкою справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Як обіддень хочеться із'їздить у Борзну, дак устаю удосвіта. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку]. Сделанный в один день - обиденний. [Щоб зловити відьму, треба зробити обиденну борону]. Продолжающийся целый день - цілоденний. Несколько дней - скількись день. На несколько дней (об отпуске, поездке и т. п.) - кількаденний. В течение первых дней - у перших днях. Изо-дня-в-день - день крізь день, день-у-день, день при дневі. Со дня на день - день одо дня, з днини на днину (на другу). День за днём - день по-за день, день за день. [День по-за день - так і пропала справа]. Каждый день - що-дня, що-день, день-у-день. С каждым днём - з кожною дниною, від дня до дня. [А тимчасом від дня до дня Соломон мудрився (Рудан.)]. Каждые два, каждые три дня - що-два дні, що-три дні. Спустя два-три дня - за два дві, за три дні, по двох, по трьох днях. По сей день - по сюю днину, понині, аж досі, дотепер. Проводить, провести день - днювати, переднювати, день з(о)днювати. Рабочий день - робочий день. Четверть рабочего дня - опруг. [З ранку до снідання - опруг, до обід - другий, до полудня - третій, до вечора - четвертий]. Чорный день - чорний день, скрутний (сутужний) час. [Про гроші про чорний день вона ніколи не дбала (Мирн.)]. Красные дни - ясні (гарні) дні, (только перен.) розкоші. День без росы - суховень (р. -вня). Добрый день (приветствие) - добридень. [На добридень вам!]. Желать доброго дня - на день добрий (на добридень) давати, на добридень поклонитися.
    * * *
    день, род. п. дня; (преим. в знач. "денёк") дни́на

    Русско-украинский словарь > день

  • 9 заплетаться

    заплесться
    1) заплітатися и заплітуватися, бути заплетеним;
    2) заплітатися, плестися, заплестися, (о мног.) позаплітатися, поплестися. [Дівчата русначки заплітаються там в дрібниці (Свидн.). Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько (Грінч. III). Вмию личко, вмию брови, сяду, заплетуся (Руданськ.)]. У него язык -тается - язик йому плутається. Он говорит -таясь - балакає плутаючи(сь) язиком.
    * * *
    несов.; сов. - заплест`ись
    запліта́тися, заплести́ся, -плету́ся, -плете́шся и мног. позапліта́тися; ( плестись) плести́ся, поплести́ся; (о ногах, языке) плу́татися и заплу́туватися, -тується, заплу́татися

    Русско-украинский словарь > заплетаться

  • 10 прекращать

    прекратить припиняти, припинити що, переставати, перестати чого (и від чого), кидати, кинути що, (оканчивать) кінчати, (с)кінчити що, (прервать) переривати, перервати що, (о мн.) поприпиняти, попереставати, покидати, по(с)кінчати. [Припини своє навчання (Крим.). Коли вже ви перестанете того свисту (М. Вовч.). В суботу завчасу переставали від свої роботи (Руд.). Кинути читати. Молодий вік перервати (Чуб.)]. -щать работу - кінчати (припиняти) роботу (працю), переставати що робити. -тить разговор - припинити розмову. -тить военные действия - припинити воєнні дії, перестати воювати(ся). -тить беспорядки - припинити розрухи. -тить сношения с кем - перервати (припинити) зносини з ким. Он -тил свои к нам посещения - він перестав у нас бувати. Не - щать чего-нибудь (не униматься) - не вгавати з чим-небудь. [Наймичка твоя з плесканням (болтовней) не вгава (Самійл.)]. Прекращённый - припинений, перерваний, (с)кінчений. Военные действия -ны - воєнні дії припинено.
    * * *
    несов.; сов. - прекрат`ить
    1) припиня́ти, припини́ти (що); (полагать, класть конец) кла́сти, покла́сти край, ( оканчивать) кінча́ти, кінчи́ти, несов. скінчи́ти (що); ( переставать) перестава́ти, переста́ти
    2) ( закрывать) закрива́ти, закри́ти (що)

    Русско-украинский словарь > прекращать

  • 11 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 12 та

    1. посил. частка; о да ич та да бильмер эди хазахчазна він же тоді зовсім не знав по-російськи У; бир ат та йохтур жоднісінького коня немає СГ; мен бильдиги шийлерим дэ энди сӧлемеэ сырам йох та, унуттум я вже навіть про відомі речі не можу розмовляти, забула М; эпси та усі повністю, геть усі У.
    2. у складі допуст. форми на -са; ахмах та боса, о лафетий бир йорух хоч і дурень, але говорить він чимало П
    йаш та оса, о мында хоч і молодий, але він тут Г.
    3. ритмічна частТ ка, може вставлятися й у середину слова; оғлан, сана бир манат та, вар, җирени бах-сана синку, ось тобі монета, піди, подивися, як там буланий П; та / да ошладым, ошладым, бен җирени бошладым та підбадьорив, підбадьорив, я рудого попустив СБ; җумартэ кӱнӱ ытраш та олуп бийаз рубашка т'ийдим у суботу, поголившись, я одяг білу сорочку П; бир хайы ға сыхлаштых, сыхлаштых та, хайыхчынын ахын да верип ахлаштых ми влізли в човен, влізли, заплатили човняреві його винагороду Б.
    4. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; ӧксек учас — алчах та тӱшес високо літаєш, та низько впадеш П; лаф та, о — бӱйӱкнӱң энди а слово, воно належить старшому П; нас та бизимчаз лафетэҗекси? а як же ти розмовлятимеш понашому? П.
    5. єд. спол. і; сат та т'ель продай і йди додому СЛ; саңа шап та шет'ер тобі й галун — цукор СБА; пор. да.

    Урумско-украинский словарь > та

См. также в других словарях:

  • суботній — я, є. Прикм. до субота. || Який відбувається, здійснюється і т. ін. в суботу. Суботній обід. Суботній відпочинок. || Який приходить у суботу або щосуботи. || Признач. для використання в суботу …   Український тлумачний словник

  • ОСЕНЬ — жен. (от обсевать? от овесень? от осенять, сумрачный?) время года меж лета и зимы, астрах. три месяца, в кои солнце проходить знаки весов, скорпиона и стрельца; в общежитии, сентябрь и октябрь, до снежного пути и рекостава. На севере, с ильина… …   Толковый словарь Даля

  • седьмыи — Седьмой седьмыи, ая, ое (1) И внезапу погибаеть (река), и за 6 дьнии мѣсто его сухо бываеть, а в седмыи дьнь невидимо исходить от глубины земныа и течеть великими струами. Флав. Полон. Иерус., 443 (XVI в. ← нач. XII в.). Въ седьмое же лѣто видѣ… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • Повесть о Ватопедском монастыре — – предание об основании Ватопедского монастыря на Афоне. П. была известна в Древней Руси не менее, чем в трех вариантах, причем два из них, в свою очередь, распространялись в отличных друг от друга версиях. Все разновидности объединены сходным… …   Словарь книжников и книжности Древней Руси

  • недѣлѧ — НЕДѢЛѦ1 (846), Ѣ ( Ѧ) с. 1.Первый день недели, воскресный день: в сѹботѹ же ти въ недѣлю сочива въкѹшахѹть. ЖФП XII, 35г; и бж҃е||ствьнѹю не(д)лю съвьршающа слѹжьбѹ. ѥ˫а же ради паче съдравиѥ дароваше б҃ъ. (ἐν τῷ Кυριακῷ) ЖФСт XII, 164–164 об.;… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • Симеон Иоаннович, князь Калужский — князь Калужский, четвертый сын вел. кн. Иоанна III Васильевича и Софьи Фоминичны, род. 21 го марта 1487 г. Ему шел 19 й год, когда не стало в живых Иоанна Васильевича. По смерти отца, С. И. и его братья попали в очень зависимое положение от… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Тимофей-пономарь — В синодальном списке первой новгородской летописи под 6738 годом находится следующее известие: "Тои же зиме введоша с Хутина от святого Спаса Арсения игумена, мужа кротка и смерена, князь Ярослав, владыка Спуридон и всь Новгород, и даша… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Тимофей-пономарь — В синодальном списке первой новгородской летописи под 6738 годом находится следующее известие: Тои же зиме введоша с Хутина от святого Спаса Арсения игумена, мужа кротка и смерена, князь Ярослав, владыка Спуридон и всь Новгород, и даша… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • МОРГОСТЬЕ — ? ср., калуж. взаимное посещенье кумушек, на семицкой неделе, см. маргосье. Моргостья? жен. темный обряд в народных игрищах: моргостью хоронят, как кострому, в троицкую суботу или на всесвятское заговенье. | курск. моргосья жен. неделя Мироносиц …   Толковый словарь Даля

  • ПОДВЕРБНОЕ — гулянье, в суботу, перед вербным воскресеньем. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • СЛЕДИТЬ — кого, идти по следам, искать или преследовать по приметам или каким либо признакам пути. Человек следит зверя по отпечаткам лап, когтей, или, раненного, по крови, а собака следит его чутьем. В свежую порошу хорошо зайца следить. Следя конную… …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»